Біда майже завжди неочікувано приходить. Важко повірити у те, що стається. Але воно стається. Так вийшло і в Івана Фідика. Після п’ятнадцяти років почав зір втрачати Зовнішній світ, те, що кожен з нас бачить і без чого важко собі уявити своє повноцінне існування, для непідготовленого до дорослого життя юнака почав катастрофічно зникати
