Іраїда Спаська - сестра Бориса Спаського, чотириразова чемпіонка СРСР з російських шашок, віце-чемпіонка світу з стоклітинних шашок (1974).
Іраїда Спаська (06.11. 1944 - 23.01.2025) - радянська спортсменка (шашки), гросмейстерка, чотириразова чемпіонка СРСР з російських шашок, віце-чемпіонка світу з стоклітинних шашок (1974). Учениця Лева Рамма. Сестра шахіста Бориса Спаського.
1943 року батьки Іраїди вирвалися з обложеного Ленінграда, сім'я почала жити у селищі Свердловський Щолківського району. Батько, який командував автомобільним підрозділом, 1944 року залишив сім'ю, залишивши дружину на третьому місяці вагітності, а в листопаді на світ з'явилася Іраїда. Після закінчення війни влітку 1946 року сім'я повернулася до Ленінграда.
Іраїда Спаська писала про себе: А назвали мене Іраїдою на честь Іраїди Масленникової, яка поділилася з братом Борисом продовольчою посилкою в ті голодні роки, і він наполіг, щоб мене так охрестили. Батько залишив нас, коли ще не народилася, мама була на третьому місяці.
З 2000-х років Іраїда Василівна працювала викладачем шашок Санкт-Петербурзька гімназія №56.
Успішно грала у російські та міжнародні шашки у турнірах серед чоловіків.
З інтерв'ю газеті Санкт-Петербурзькі відомості, 10.08.2007:
- Ви, Іраїдо Василівно, досягли великих успіхів не тільки в російських шашках, а й у міжнародних (стоклеткових) шашках. Важко було перейти на велику дошку?
- У російських шашках ми не маємо права на помилку. Тут, якщо гравець перевершує суперника за класом та знаннями, він, як правило, завжди переможе. Робота та заняття вимагають копіткої, напруженої праці. Ми з малюків збирали варіанти, розробляли ідеї, а потім застосовували це на дошці. У сімдесятих роках голова центральної ради ДЗГ «Спартак» Володимир Ілліч Векшин на моє прохання влаштував у Ташкенті перший жіночий турнір з міжнародних шашок. Після цього змагання жінки почали грати й у стоклітини. На першому неофіційному чемпіонаті СРСР я посіла друге місце після Олени Михайлівської і того ж року опинилася в Голландії на першому чемпіонаті світу. Там мені дісталася срібна медаль. За цей успіх мені мали присвоїти звання гросмейстера, але дали лише міжнародного майстра. Гросмейстера надали вже пізніше, в 1991 році, за старі заслуги.
Померла 23 січня 2025 року на 81-му році життя.