17 січня 2008 року помер легендарний гросмейстер, одинадцятий чемпіон світу Роберт (Боббі) Фішер. Його слова були настільки гострі, як і ходи. Фішер завжди говорив і робив те, що думав, незважаючи на наслідки.
Чемпіоном світу американець Боббі Фішер став 1972 року, коли обіграв радянського гросмейстера Бориса Спаського. До цього і після шахова корона була довгий час у представників Радянського Союзу. Оскільки звання чемпіона світу Фішер так і не захистив.
Американець висунув Міжнародній федерації шахів (ФІДЕ) довгий перелік вимог щодо регламенту та організації чемпіонського матчу з Анатолієм Карповим. Зокрема, вимагав змінити формулу матчу: без ліміту загальної кількості партій, до 10 перемог, за рахунку 9:9 чемпіон зберігає звання. Фішер заявив, що якщо його вимоги не будуть виконані, він не стане грати. 3 квітня 1975 року ФІДЕ позбавила Фішера чемпіонського звання й оголосила новим чемпіоном Анатолія Карпова.
Після цього Боббі Фішер так і не грав в офіційних турнірах.
Філіппінський шахіст Еугеніо Торре в останні роки життя спілкувався з Фішером і так охарактеризував чемпіона: «Боббі - людина принципів. Він при здоровому глузді, але висловлювані ним думки настільки спірні, що всі навколо вирішили, що він збожеволів».
Ми зібрали яскраві цитати Бобі Фішера, які лише підкреслюють наскільки ця людина була неординарною.
«Моє єдине бажання - грати в шахи і більше нічого».
Коли Роберту було шість років, сестра Джоан навчила його грати в шахи. Захоплення повністю відвернуло Роберта від спілкування з однолітками. Він сприймав тільки тих, хто міг грати з ним у шахи, а серед однолітків таких не було. У дитинстві Боббі переходив із кімнати в кімнату і по черзі робив ходи, граючи одночасно кілька партій сам із собою.
«У школі нема чому вчитися. Учителі дурні. Хіба що крім фізкультурника - він непогано грає в шахи».
У 15 років Боббі Фішер кинув школу, на той час він уже став наймолодшим в історії чемпіоном США з шахів.
«Люблю той момент, коли я ламаю людське его».
«Мені подобається не просто перемагати, а трощити своїх супротивників. За гороскопом я Риба. Так от, я - велика риба і проковтну всіх гросмейстерів і стану чемпіоном світу».
Фішер пообіцяв виграти шахову корону після перших серйозних перемог на міжнародному рівні.
«Невже, пізнавши в дитинстві злидні, я не маю права хоч зараз жити так, щоб не піклуватися про завтрашній день?!»
«Я доб’юся того, щоб до шахів ставилися з не меншою повагою, ніж до боксу. Скільки б не запросив Мохаммед Алі за свій бій, я вимагатиму більше».
Завдяки Фішеру значно зріс призовий фонд шахових турнірів. За це йому були вдячні й інші шахісти.
«Терпіти не можу, щоб усі мені дивилися в рот, коли я жую».
Так Боббі Фішер пояснив відмову від званого обіду, який організував на його честь президент США Річард Ніксон.
«Ватажки секти - страшні лицеміри. Вони сповістили про швидке пришестя Христа і обдурили мене. При цьому навіть не вибачилися!»
Шахіст засмутився, що кінець світу не настав, як обіцяла Всесвітня Церква Творця.
«Що краще - одружитися чи купити машину? Краще придбати машину, її завжди можна поміняти».
Фішер не любив жінок через їхнє невміння грати в шахи. Поважав тільки дружину гросмейстера Бісгайєра, яка, на думку Боббі, володіла безцінним даром: вміла дати мат конем і слоном самотньому королю.
«Настав час покінчити зі США раз і назавжди. Америка заплатила за злочини, які вона вчинила стосовно інших країн. Я аплодую терористам».
Так гросмейстер відреагував на терористичні атаки в США 11 вересня 2001 року.
До початку 1990-х років Фішер усамітнено жив у Каліфорнії, практично не з’являючись на публіці. Але 1992 року югославський банкір запропонував Фішеру комерційний матч-реванш із Борисом Спаським. І гросмейстер несподівано погодився. Поєдинок відбувся на острові Светі-Стефан, нині це Чорногорія.
Ще до початку поєдинку Фішеру надійшов лист від Держдепартаменту США про те, що участь у матчі на території Югославії порушує міжнародне ембарго і Боббі за цей матч загрожує до 10 років в’язниці. На передматчевій пресконференції Фішер демонстративно розірвав лист і плюнув на його шматки зі словами: «Я змусив людей повірити, що Штати — інтелектуальна держава, що в ній живуть розумні люди, а вони замість подяки розорили мене, принизили мене, плюнули на мене. І я відповідаю їм тим самим».
Фішер обіграв Спаського - 10:5. Але після перемоги йому не можна було повертатися до США. Він переїхав до Угорщини. Потім поїхав до Японії.
У грудні 2003 року Штати анулювали паспорт Фішера. Сам гросмейстер дізнався про це лише 13 липня 2004 року, коли під час спроби вилетіти з Японії на Філіппіни його заарештували за незаконне проникнення на територію країни і помістили у в’язницю для нелегальних іммігрантів. США одразу ж зажадали видати Фішера як кримінального злочинця.
Перебуваючи в ув’язненні, Фішер письмово заявив про свою відмову від американського громадянства, подав прохання про надання політичного притулку. Адвокати Фішера стверджували, що він нічого не знав про анулювання свого паспорта, крім того, його арешт у будь-якому разі незаконний, оскільки на момент приїзду до Японії його паспорт був дійсний. Було заявлено, що арешт Фішера - переслідування з політичних мотивів, у якому звинуватили персонально президента США Джорджа Буша і прем'єр-міністра Японії Дзюн'їтіро Коїдзумі.
Фішер провів у в’язниці 8 місяців. Сербія, Німеччина та Ісландія заявили про готовність надати шахісту громадянство. 24 березня 2005 року його депортували до Ісландії. Перед вильотом з Японії Фішер повторив звинувачення на адресу Буша і Коїдзумі і сказав, що вони «мають бути повішені як військові злочинці».
Після переїзду Фішер жив у Рейк’явіку. У листопаді 2007 року його госпіталізували з діагнозом ниркова недостатність. Ця недуга, мабуть, і стала причиною смерті 17 січня 2008 року. Похований Боббі Фішер в Ісландії на кладовищі містечка Сельфосс, за 50 км від Рейк’явіка.
