Чимало визнаних майстрів української літератури цікавилися шахами: Михайло Старицький, Микола Лисенко, Марко Вовчок, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Павло Загребельний, Іван Драч, Ліна Костенко, Іван Ле та багато інших. Наші сучасники не менш прихильні до гри, яка попри поважний вік не втрачає популярності, чому доказом є список книжок сучасних українських письменників, як у більшій або меншій мірі стосуються шахів, проводять аналогії між ними та людськими стосунками, суспільством і його історією.
Олександр Демарьов “Виховання шахами, або чого мене навчили діти” (2018) Ця книжка – не посібник і не методичні рекомендації. Це – зібраний докупи досвід молодого вчителя шахів, котрий не має педагогічної освіти і не є професійним шахістом. В легкій художній формі автор показує: виховує усе, усі та завжди. Перш за все це книжка про дітей, а тільки потім – про шахи. Адресується всім, чия діяльність пов’язана із вихованням, особливо батькам і тим, хто готується ними стати.
Олена Бойцун “Малюк Гільзі грає в шахи” (2014) Це захоплююча казка, яка сподобається усім, хто любить читати про незвичайне. Ви познайомитися із веселими малюками: життєрадісним Гільзі, сором’язливою Мрязкою, активною Дугумдою, допитливим Мамбіком, непосидючим Зюзею тощо. Ця книга про те, як стати розумним, навчитися знаходити друзів, подорожувати та – звичайно ж – грати в шахи. Разом із Гільзі та його друзями ви дізнаєтеся хто є хто в світі шахів, як ходять шахові фігури (навіть ферзь!) та багато інших корисних речей, що допоможуть вам стати Справжнім Шахістом.
Микола Фузик та Олексій Радченко “Ісаак Липницький: Зірки й терни” (2018) Книга про життя і творчість видатного київського майстра Ісаака Оскаровича Липницького, людини нелегкої і драматичної долі. За своє коротке життя (1923-1959) він встиг дуже багато. Один з кращих вихованців легендарного Київського Палацу піонерів, фронтовик, кавалер бойових орденів, дворазовий чемпіон України (1949, 1956), віце-чемпіон СРСР (1950), шаховий журналіст, літератор, педагог і, нарешті, теоретик, який випередив свій час на десяткироків,-цевсеІсаакЛипницький!
Мирон Козак “Українські шахові казки” (2018) Унікальне не тільки для української, але й для світової шахової літератури видання. В основі казок лежать розповіді про відомих українських шахістів, рідкісні факти їх біографій. У розповідь вдало вплетені партії, аналіз яких не перевантажений варіантами. Акцентовані творчі моменти, описані особливості турнірів. Книга цікава як початківцям, так і досвідченим шахістам.
Михайло Бриних “Шахмати для дибілів” (2008) «Шахмати для дибілів» – це класичний роман виховання з властивостями шахового підручника та містичного трилера, що пропонує читачеві зазирнути у найпотаємніші закамарки світобудови. Рукопис роману відзначений третьою премією літературного конкурсу «Коронація слова – 2008».
Ольга Деркачова “Трикотажні метелики” (2015) У цій збірці Ольги Деркачової усього потроху. Янголи та люди. Діти та курчата. Метелики та шахи. Танці та смуток. Мир, за яким ми так скучили. Тиша після грози. Війна, яка нас болить. Кохання, що виживає не завдяки, а всупереч.
Тимур та Олена Литовченки “Шалені шахи” (2014) Настав час розпочинати чергову партію. У великій грі життями, немов живі шахові фігури, зійшлися князі Василь-Костянтин Острозький і Дмитро Сангушко, княгині Беата Костелецька-Острозька і Гальшка Острозька, очільники перших козацьких повстань Криштоф Косинський і Северин Наливайко зі своїм братом Дем’яном, королі Стефан Баторій і Сигізмунд ІІІ Ваза, королева Анна Ягеллонка, полководець Станіслав Жолкевський…
Юхим Чеповецький “Пригоди шахового солдата Пєшкіна” (2016) На сторінках цієї книги юні читачі познайомляться з Кольком Пижиковим та його товаришем Петрусем Півничуком — завзятими гравцями в шахи — і всі разом спостерігатимуть за цікавим шаховим світом, у якому спалахують війни між двома ворожими арміями. У цьому світі є веселий чижик Пижик, що ніяк не навчиться літати, щебетуха Маша-Ромаша, хитрющий кіт Васько й підступний крутій павук Лапоніг. Та головним героєм подій виступає «геть оббритий, в атаках битий, перемогами знаменитий» шаховий солдат на прізвище Пєшкін.
Ярина Сенчишин “Гра в королеву” (1995) Збірка львівської поетеси, лауреата Літературної премії імені Богдана-Ігоря Антонича Ярини Сенчишин, випускниці ЛНУ (журналістика) і Львівського інституту фізкультури (спеціалізація шахи), майстра FIDE.
Якщо не обмежуватися лише українськими авторами, а згадати зарубіжних письменників, які зверталися до теми шахів, то список можна продовжувати і продовжувати… Андрій і Борис Стругацькі “Град приречений”, Артуро Перес-Верте “Фламандська дошка”, Бернард Вебер “Останній секрет”, Бертіна Генрікс “Шахістка”, Борис Балтер “До побачення, хлопчики”, Володимир Набоков “Захист Лужина”, Джек Лондон “Міжзоряний мандрівник”, Джоан Роулінг “Гаррі Поттер і Філософський камінь”, Еріх Марія Ремарк “Жити в борг”, Ілля Ільф та Євгеній Петров “Дванадцять стільців”, Льюїс Керол “Аліса в задзеркаллі”, Стефан Цвейг “Шахова новела” та чимало інших… (ґрунтовний огляд можна побачити у літературознавчій статті Олега Пархітька “Тема шахів у художній літературі ХІХ-ХХ століть“).
P.S. Наразі я мав задоволення прочитати лише дві з наведених книжок українських авторів. “Пригоди шахового солдата Пєшкіна”, яку читав сину, залишили теплі спогади, у чомусь подібні від тих, які я отримував від творів Всеволода Нестайка. А “Шахмати для дибілів” попри назву виявилися доволі інтелектуальним чтивом, щоправда, для сприйняття якого потрібно мати достатнє почуття гумору.