Хлопчик мріяв зіграти і з військовим, така мрія в нього здійснилась.
Савелій родом із Бучі, а після повномасштабного вторгнення Росії його тато пішов у тероборону, а хлопець переїхав до родичів. Найбільше – мріє повернутися додому, тож допомагає армії тим, що вміє робити найкраще, йдеться в ТСН.
Сава шахами займається уже чотири роки. “Все почалося з черешень. Сава з дідусем продавав черешні і частину коштів, які заробив, заніс на ЗСУ. А потім прийшов додому і каже, мама, а як я ще можу заробити крім черешень”, – розповідає мама Алла, як з’явилася ідея грати з перехожими та допомагати у такий спосіб армії.
Родина переїхала до Луцька з Бучі кілька місяців тому. Уже тут народився найменший Орест. Рідне місто після російської навали побачили лише на хрестинах малюка. «Паркани поколошматані, в мого сусіда там орки були, якась техніка стояла. Але з моїм будинком все добре. Тільки комп’ютер вкрали і консервацію», – каже хлопчик.
Поки хлопчик розповідає до його столика в центрі Луцька з’являється черга. Підходять і дорослі, і діти. Серед охочих є навіть такі, хто ніколи не грав у шахи. Та здійснюється у хлопчика мрія зіграти з військовим.

Олександр на війні з 2015 року – цієї весни на Луганщині отримав важке поранення і лікуватиметься ще кілька місяців. Поміж ходами Олександр та Савелій спілкуються про війну та шахи. Стверджують, обом за честь мати такого суперника. В цій грі вони обидвоє переможці, підсумовує Савелій. Каже, щасливий, бо сьогодні здійснилися аж дві його мрії.
“Зіграв з військовим – перша мрія. А друга мрія – зіграти з гросмейстером. І сьогодні мене тренер запросив грати з гросмейстером”, – каже хлопчик.
Та найбільша мрія – кінець війни. Тож Сава каже, виходитиме у центр Луцька щодня, аби назбирати грошей для ЗСУ і наблизити нашу перемогу.