Борис Верлінський (27 грудня 1887 - 30 жовтня 1950) - український і радянський шахіст. Чемпіон СРСР 1929, переможець чемпіонату УРСР 1926 року (поза конкурсом), чемпіон Москви 1928. Майстер спорту СРСР (1924), гросмейстер СРСР (1929), міжнародний майстер (1950).
Борис (Берл) Верлінський народився 27 грудня 1887 за старим або 8 січня 1888 за новим стилем у місті Бахмут. Ще в дитинстві він разом із батьками переїхав до Одеси, а потім після революції поїхав до Москви і до самої смерті прожив на Малій Молчанівці.
Після перенесеного у дитинстві захворювання Верлінський частково оглух і спілкувався переважно жестами. Говорити він міг, але невиразно, а репліки співрозмовників читав по губах. Незважаючи на глухоту, Верлінський не замикався, намагався відвідувати музеї, любив оперу.
У юному віці разом із батьками переїхав до Одеси, де й сформувався як шахіст, брав участь у місцевих турнірах. Виступи у всеросійських турнірах любителів:
1909 - 10-11 місця;
1911 - 6-8;
1913 - 3 місце.
Переможець Південноросійського турніру (Одеса, 1910).
Займатися шахами Верлінський почав з 13 років, у 15 прийшов до Одеського шахового клубу, що знаходився на вул. Рішельєвської, а 21 рік, в 1909 році, став представником Одеси на Всеросійському турнірі любителів, що проводився в Санкт-Петербурзі в рамках Міжнародного шахового конгресу на згадку М.І.Чигоріна. Переможцем цього турніру став Олександр Альохін, а сам Верлінський розділив десяте-одинадцяте місця із сімнадцяти. Верлінський став переможцем першого Південноросійського турніру в Одесі (1910 рік), залишивши позаду представника Києва Юхима Боголюбова, потім на Всеросійському турнірі любителів 1911 розділив 6-8 місце (переможець - Степан Левитський). У 1912 році він посів перше місце в Одеському чемпіонаті і наступного року взяв третє місце на Всеросійському турнірі любителів у Санкт-Петербурзі (переможець - Олександр Евенсон).
У радянський час переселився до Москви.
Після революції
1923 рік:
турнір міст – 2-е місце (переможець – Олександр Сергєєв).
1924:
3-й всесоюзний турнір-чемпіонат (Москва) - 10-11 місце (переможець - Юхим Боголюбов); 5-й чемпіонат Москви – 2-е місце (переможець – Микола Григор'єв).
1925 рік:
4-й чемпіонат СРСР – 4-е місце (переможець – Є. Боголюбов); 1-й московський міжнародний турнір – розділив 12-14 місця з Рудольфом Шпільманом (Австрія) та Акібою Рубінштейном (Польща) (переможець – Є. Боголюбов).
У ході турніру 21 листопада 1925 року здобув перемогу над чемпіоном світу Х. Р. Капабланкою і ця перемога ввела його до членів символічного клубу Михайла Чигоріна. 6-й чемпіонат Москви – розділив 2-3 місця з Беніаміном Блюменфельдом (переможець – А. Сергєєв).
1926:
7-й чемпіонат Москви - розділив 8-9 місця з Карлом Вільгельмом Розенкранцем (переможець - Абрам Рабінович);
3-й чемпіонат Української РСР (Одеса) – розділив 1-2 місця з Михалом Марським.
1928 рік:
9-й чемпіонат Москви – переможець.
1929 рік:
6-й чемпіонат Української РСР (Одеса) – переможець.
6-й чемпіонат СРСР – переможець.
1930 рік:
національний турнір (Москва) – 7 місце (переможець – А. Рабінович).
1931 рік:
7-й чемпіонат СРСР – розділив 3-6 місця з Володимиром Алаторцевим, Михайлом Юдовичем та Федором Богатирчуком (переможець – Михайло Ботвинник).
1933 рік:
національний турнір (Москва) – 2-е місце (переможець – Ф. Богатирчук); 8-й чемпіонат СРСР – розділив 12-13 місця з М. Юдовичем (переможець – М. Ботвінник); 6-й чемпіонат Білоруської РСР - брав участь поза змаганням (переможець - Абрам Маневич)
1934:
14-й чемпіонат Москви - 12-е місце (переможець - Микола Рюмін);
національний турнір (Москва) – розділив 7-8 місця з Абрамом Поляком (переможець – Василь Панов);
4-й чемпіонат Узбецької РСР (Ташкент) – 4-е місце (переможець – В. Панов).
1937:
17-й чемпіонат Москви - розділив 10-11 місця з Олександром Чистяковим (переможець - В. Алаторцев).
1939:
19-й чемпіонат Москви - 8-е місце (переможець - Андре Лілієнталь).
1941 рік:
національний турнір (Москва) – 2-е місце (переможець – А. Лілієнталь);
20-й чемпіонат Москви – 10-е місце (переможець – Олександр Котов).
1945, чемпіонат Москви - розділив 15-16 місця з І. Арамановичем (переможець - Василь Смислов).
Найкращі результати
чемпіон Москви 1928 року;
чемпіон СРСР 1929 року, 1931 – 3-6-е місця, 1925 – 4-е місце.
Учасник Московського міжнародного турніру 1925 - 12-14-е місця, виграв у X. Р. Капабланки, А. Рубінштейна, Р. Шпільмана, Ф. Земіша та інших.
Перший радянський шахіст, удостоєний звання гросмейстера СРСР (за перемогу в чемпіонаті країни 1929 року). Коли в 1950 був введений титул гросмейстера ФІДЕ (т.зв. міжнародний гросмейстер), Борис Маркович був відзначений цим титулом на знак пошани й визнання його внеску в розвиток шахів.